Віктор Богомолов
12 січ 2022 р.
Туризм - це справжня хвороба, залежність. Перший раз поїдеш, другий - і вже важко зупинитись. Як людина, що не вперше їздить зі 《Стежинами Сонця》 і посвячена у туристи, говорю вам правду. А тепер трохи про нашу мандрівку! Гайда!
На різдвяні свята ми, група ліцеїстів, відправились у привітне містечко Яремче та чарівне місто Львів. Після тижневої розлуки, 2 січня на нас вже чекав поїзд в омріяний край. Ну хто ж не любить Західну Україну? Вірно! Немає таких.
Майже доба в поїзді, втома і бажання прогулятись вуличками Яремче.
На 4 січня була запланована неймовірна пригода - драйвова прогулянка стежками Довбуша. Ми дізнались про історію гуцульських опришків і пішли стежками, якими колись давно ходив видатний карпатський Робін Гуд-Олекса Довбуш. Пізніше на нас чекав водоспад Пробій. Його мелодичність і краса зачаровували й лякали водночас, адже це справжній витвір мистецтва, що створила природа.Взагалі, Яремче - неймовірно цікаве містечко,таке невелике,але стільки краси у ньому приховано:водоспади, гори, ліси, а повітря яке... Це ж вам не Кривий Ріг, а легені нашої України! Також ми відвідали вольєрне господарство, у якому живе купа милих тварин, яких можна погодувати.
На жаль,через погодні умови 5 січня ми не змогли піти на гірсько-лижний курорт. Але знайшли вихід із ситуації і побували у музеї 《Карпати у мініатюрі》 -парк, у якому зібрано маленькі копії архітектурних пам'яток та об'єктів культурного надбання Карпат.
На базі 《Прут》 час ішов дуже швидко. Ми готували смачну їжу,куди ж без коронної солянки Віктора Михайловича, спілкувались і дізнавались багато цікавого.
В останній день Яремче прощалося з нами лапатим снігом і казковою красою.
Час летів так швидко,що 7 січня ми вже прогулювалися різдвяним Львовом, слухаючи екскурсовода. Місто Старого Лева вітало нас різдвяною красою, колядками і затишною атмосферою. Також треба було тільки бачити львівську ярмарку, що так і манила щось придбати чи скуштувати.
Насправді цікаво було під час історичного квесту. Адже в пік новорічних та різдвяних свят,коли так багато людей прогулюються Львовом, і протиснутись є великим успіхом, було важче віднайти потрібні місця, аніж літом.
Потрібно було тільки бачити дитячі очі, які палали від захоплення. Нам постійно не вистачало годин і хвилин, щоб побувати у кожному куточку центра Львова 8 і 9 січня…
За весь час, поведений разом, наша група дуже подружилася і стала маленькою сім'єю. Зараз пишу цей допис і відчуваю, що мої очі не на сухому місті. Адже так сумно завершувати таку насправді круту подорож.
Я закохана у Львів, а разом з ним і в 《Стежинами Сонця》. І хочу сказати від усіх нас велике дякую найкращим людям, що дають нам можливість пережити разом з ними щасливі моменти. Ми цінуємо це більш за все і дуже любимо вас!!!
Ваша Булаткіна💖